Смачної паски і смачної ковбаски! Огляд преси

Передпасхальний тиждень особливий для мешканців Прикарпаття як і Галичини в цілому. До Великоднього свята усі традиційно готуються заздалегідь. Головна страва на святковому столі – паска, як правило солодка і з родзинками. А ще (обов’язково) - ковбаса, яйці та хрін.

Газета «Галичина» вивчає ситуацію щодо придбання святкового кошика: «цьогорічна перед великодня цінова ситуація така, що в районах області святковий кошик коштуватиме дорожче, ніж в обласному центрі: попит на м’ясо, м’ясопродукти та ковбасні вироби значно переважає пропозиції на районних, сільських ринках, у мережі магазинів. Більше того: перед великодні традиційні знижки, як у наших європейських сусідів, не передбачаються.

Не дешева й сама паска – «хлібовиробники за 300-грамову паску вже просять 7 грн. 60 коп., за півкілограмову — 8,35, а за 900-грамову — 12,25. До великоднього столу ВАТ «Івано-Франківська харчосмакова фабрика» пропонує по 1 грн. хіба найменші за розміром 30-грамові пасочки ., а також здобні: 900 г — 18 грн., 460 г — 14 грн.».

Газета «Прикарпатська Правда» оцінює потенційні можливості мешканців області влаштувати собі веселі свята: «тепер повсюдно предостатньо всякого харчу. Від нього вгинаються полиці й прилавки в різних маркетах та на ринках. Однак значна частина наших краян, які живуть на «підвищену мінімалку», заходять сюди як на виставку – ціни їх «кусають».

Торжеству пасхального воскресіння передує піст, коли послідовники християнської традиції намагаються обмежити себе в їжі. А ось депутати Івано-Франківської міської ради, провівши засідання минулого тижня, спробували, навпаки, офіційно збільшити час на прийняття їжі.

Міськагазета «Західний кур’єр» пише:  «лідер фракції «Наша Україна» М. Івасютин запропонував міським обранцям …маленьке уточнення – буфет повинен працювати не півгодини, а хоча б три! Мовляв, це дасть можливість зекономити той час, який, як правило, витрачається на збір в сесійній залі після годинної обідньої перерви».

Правда, « для позитивного рішення не вистачило трьох голосів». Мабуть це призвело до того, що депутатські «жолудки» брали верх над обов’язком, бо «принаймні час від часу головуючий мусив запрошувати відлучених з сесійної зали обранців, оскільки для прийняття «важливих для територіальної громади рішень» не вистачало кворуму», - пише газета.

Наші депутати, на відміну від багатьох пенсіонерів, можуть позволити собі тривалі трапези. Це не дивно, адже саме серед них чимало мільйонерів – офіційних і не офіційних.

«За результатами кампанії з декларування доходів громадян за 2008 рік в Івано-Франківську налічується шестеро офіційних мільйонерів, - пише газета «Галицький Кореспондент» - бути легальним мільйонером, – поділився клопотами один “нелегал”, – невигідно – занадто великі податки доводиться платити і відразу виникає інтерес до твоєї персони у кримінального світу». Закривши очі на податкові річні декларації, і відкривши їх на реальні речі, побачимо, що насправді, за різними підрахунками, людей, які впродовж року отримують мільйонні прибутки, в Івано-Франківську нараховується щонайменше півсотні. В Івано-Франківську, на відміну від столиці чи інших вітчизняних мегаполісів, де почали з’являтися перші паростк моди на багатство… такої “моди” наразі не спостерігається. Багатії свої доходи намагаються не афішувати. Втім, поруч з цим, не соромляться їздити на крутих іномарках, мешкати в помпезних особняках, розказувати про злиденне життя...».

Ще одна передвеликодня традиція – дбати про чистоту та порядок в домі та на подвір’ї. Саме через те, всі привладні політики та їх опоненти з опозиційних структур кинулися наводити порядки майже в дусі «лєнінських суботніків» та садити дерева.

Журналісти газети «Галицький Кореспондент» при цьому помітили, що «на тлі велелюдної посадки, яка тривала у цілому місті, вразило інше. У той час, коли працівники облдержадміністрації садили якісь кущі в неіснуючому досі парку біля пам’ятного знаку ліквідаторам аварії на Чорнобильській АЕС, у дворах будинків через дорогу зрізали дерева. Першою впала акація — вона раптом стала на перешкоді заїздові машин після того, як тутешнє ОСББ (обласна спілка багатоквартирних будинків – “ОстроВ”) обгородило двір бетонним парканом з металевою брамою. Щоб браму щоразу не відкривати збоку, зробили фірточку-заїзд. Від дерева не лишилося й пня. Потім зрізали тополю».

І хоч як не стараються властьімущі попіаритися на прибиранні вулиць та парків, але ситуація із сміттям та забрудненням просто катастрофічна.

Ще гірше екологічне становище в столиці Прикарпаття. Газета «Івано-Франківський оглядач» констатує: «сьогодні в Івано-Франківську є 34 стихійних сміттєзвалища, які власноруч створили «добропорядні» мешканці міста… у приміській зоні сміття ніхто не вивозить, а подіти його справді нікуди…Ніхто не хоче витрачати кошти на вивіз сміття на сміттєзвалище, а прагне повезти його там, де ніхто не бачить. «Найоптимальнішими» місцями є береги рік, відпочинкові зони…За вивіз сміття в невстановленому місці призначають штраф у сумі 51 грн…, але зазвичай сміття вивозять у нічний час. Причина ж наших проблем в нашому гнилому менталітеті. Поки суспільство не оздоровить, поки не станемо порядніші - не буде порядку в місті».

На пасхальному святкуванні пересічного галичанина не обійдеться без пива та інших міцних напоїв. Газета «Вечірній Івано-Франківськ» раптово відкриває сенсацію стосовно прикарпатського пива: «Ймовірно що саме в Калуші найстаріша пивоварня в Україні… Львівська пивоварня заснована 1715 року. У 1701 році засновано пивзавод у Мединці (на Львівщині), в 1728 році –Мукачево, 1767 – у Станіславі (Івано-Франківськ). Згідно з цими задокументованими фактами, калушани не мають жодних конкурентів, бо наша броварня запрацювала у 1649 році! В «Історії України-Руси» М.Грушевський розділ «Вироблення, варення пива» ілюструє прикладом саме калуського пивоваріння. А зараз, увага (!): в описі королівських маєтків за 1565 рік мова йде про промислове варіння пива у Калуші. Тож калуському пиву як мінімум 434 роки – майже півсторіччя (тисячоліття – “ОстроВ”) ».